Школа – це другий дім

Цього року наша школа відзначає свій 60-й день народження! За цей час відбулося багато подій у житті шкільної родини. У нашому затишному, родинному залі, крім учителів, учнів, батьків  завітає безліч гостей.

 Пройшли роки, скільки змін сталося в житті людей, але, як і тоді діти вчать літери, складають із них слова, навчаються мислити, діяти, творити. Як і тоді відчиняються двері школи і лунає гучний веселий дзвінок. "Золотий фонд школи” – це її вчителі. Ті, що працювали і працюють не покладаючи рук, ті, що несли  і несуть дітям від покоління до покоління своє серце, душу і розум. Для мене школа – це другий дім. Саме тут ми спілкуємося, навчаємося та дорослішаємо. Шкільні стіни невпинно будуть відбивати час: 60, 80, 100 років, а школа все одно буде лишатися молодою, тому що ці стіни будуть наповнюватися новими дзвінкими голосами!

Отже, рідна школо!  Нехай твій розвиток буде - неухильним, якість одержуваних тут знань - стабільно висока, учні- допитливі, вчителі - найкращі, матеріально-технічна база - стабільна, репутація - завидна, а перспективи випускників, після успішного закінчення школи - безмежні!

Пінчук Софія ,

панянка 5-В класу

Мій другий дім

У такий чудовий день

Ми святкуємо ювілей.

Без запрошення йдемо,

адже ми всі тут живемо.

Нашій школі  - 60 ,

Знає кожен це з нас.

Свята, радості  і благ

Ми бажаємо в цей час!

      У кожної людини є земля, на якій вона народилася – це її Батьківщина.

Там де вона народилася, де промайнуло її дитинство, де починаються всі життєві стежинки.

Однією із таких стежинок є школа.

Усе найголовніше в житті людини починається зі школи.

    Для мене школа – це другий дім. Саме тут ми спілкуємося, навчаємося та дорослішаємо.

     І сьогодні я маю честь разом із усім колективом школи святкувати 60-річний ювілей.

    Це не звичайний ювілей ,а ювілей домівки поколінь.

    Одні навчали, інші навчались. І так за днями дні, за роками роки, за 10-річчями десятиріччя.

    Школа-це не тільки стіни, насамперед ,це-дух, пам’ять, традиції.

     А історія нашого ліцею-це історія поколінь.

Це довгий шлях праці  й перемоги.

    І я пишаюся тим, що мені випала честь навчатися в такому історичному місці, як наш ліцей №23!

Герасимчук М.,

кадет 6-Б класу

Я- для ліцею, ліцей- для мене

      Кожному з нас було подаровано життя. Усі ми народилися на землі колосків і блакитного неба. Кожен наш перший крок у цьому світі визначено всевишньою метою. І місія кожного з нас − зробити світ трішки добрішим і кращим. Тому для мене ,як справжнього патріота України , кадета ліцею – інтернату №23 «Кадетський корпус», майбутнього захисника України на першому місці є навчання в ліцею - інтернаті №23 «Кадетський корпус»   .

  Який надає мені всебічну безкоштовну освіту у самому престижному навчальному закладі  міста Києва.

    Я згадую свій перший день , думаю про тих, хто навчається тут уже давно. Дивився на учнів першого класу  , на їхні усмішки. Я бачив – вони дуже щасливі! Що може бути краще, ніж приходити в те місце, де тобі добре, де тебе чекають. Де ти зустрів своїх кращих друзів, першу вчительку… Але в той же час ліцей  – це не «гурток за інтересами». Це  навчальний заклад зі своїми вимогами, лабораторними та військово – воєнною підготовкою.. «Кадетський  корпус » − це місце, де створюють особистість людини , навчають її, виховують справжніх патріотів . У моєму ж випадку тут навчають мене ще й жити. Окрім першого дня, я згадую і другий, і третій, і інші дні. Заклад викликав у мене багато позитивних емоцій у перші півроку навчання.

    Я часто вночі лежу і думаю, а що було б, якби я не дізнався про навчальний заклад? Як би тоді склалося моє життя? У Китаї є дуже хороша давня мудрість, вона говорить: «Кожен із нас пов'язаний червоною ниткою з людиною і місцем, із якими тобі судилося зустрітися...». Тому, мабуть, зустріч була неминучою і сповненою радості! Багато хто з нас почувався нещасливим по дорозі сюди. Можливо, щоб пізнати щастя, потрібно було терпіти і плисти за течією життя?..

   Я вже знайшов кількох друзів зі старших класів. Ті хлопці вже пізнали весь смак шкільного  життя в ліцеї: конкурси , змагання справжніх чоловіків  і знають, що у мене попереду. Один із них із захватом розповідав про нескінченні заходи і поїздки, другому ж до душі припала практика користування зброєю, а третій відзначив підхід до навчання  .

    Для мене, як і для багатьох інших- це місце має більше значення, ніж просто ліцей – інтернат №23  і вище, ніж просто звичайна сходинка до майбутнього. Що ж у нашій школі  такого особливого? Що його робить таким, яким він є для багатьох? Магія і чудеса? Людське ставлення до людей? А може, розуміння, любов і рівне ставлення до кожної людини? Напевно, все відразу!

      Я, як і багато інших, дуже радію, що став часткою цієї великої родини – «Кадетський корпус».

    Ліцей став для мене стартом, він навчив мене та вказав вірний шлях; у його стінах я маю змогу виявити себе, я спілкуюся з людьми.

    Ще не знаю, що дасть мені заклад  по його закінченню, але я впевнений , що у мене залишаться вірні друзі, багаж знать та неймовірна кількість приємних спогадів про шкільне  життя.

   Я упевнений , що ліцей –інтернат №23 «Кадетський корпус»» − це правильний вибір і крок до щасливого майбутнього!

    Надію на гідне майбутнє українського народу, нашої держави  дають інтелектуальні та спортивні хлопці – це ми , кадети ліцею-інтернату №23 «Кадетський корпус»

     Щиро вітають   Вас, Наталіє Миколаївно ,  педагогічний колектив  , кадетів , панянок ,батьків  із визначною подією - 60-річним ювілеєм навчального закладу!

     Прийміть найщиріші побажання здоров'я, щастя, добробуту, нових успіхів у праці й навчанні , миру , творчості .

   А випускникам - добрими справами зміцнювати і підтримувати авторитет і славу навчального закладу в ім'я України, українського народу та заради розвитку  освіти і науки.

                                                                   Бурдинюк Вадим, кадет 6-Б класу