Кадетська освіта: український вимір
(історично-культурна довідка)
Перебування України у стадії війни, що за висловом колишнього міністра оборони України С. Полторака стало «справжньою перевіркою українського народу на мужність, витривалість, вірність Військовій присязі та відданість державі», загострило проблему підготовки майбутніх офіцерів. Адже якість протидії зовнішній агресії та зміцнення обороноздатності будь-якої держави значною мірою залежать від професіоналізму, морально-психологічного стану, рівня національної самосвідомості військовослужбовців та суспільства в цілому.
Україна має унікальну систему підготовки до військової та державної служби з дитинства – мережу військових, військово-морських ліцеїв та ліцеїв (гімназій, шкіл, коледжів) з посиленою військово-фізичною підготовкою.
Таких освітніх закладів в країні близько 30. Певна кількість з них у своїй назві мають слово «кадетський», а їхні вихованці відповідно називаються кадетами. Це Державний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою Державної прикордонної служби «Кадетський корпус» імені Івана Харитоненка (Колишній Сумський Кадетський корпус, зараз передислокований у м. Хмельницький); Харківська державна гімназія-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус»; Луганський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус імені героїв Молодої гвардії» (підпорядкований Міністерству освіти і науки України, зараз передислокований до м. Березань Київської області); «Кадетський корпус поліції» у м. Вінниця, ліцей-інтернат № 23 «Кадетський корпус» ім. Володимира Великого з посиленою військово-фізичною підготовкою Шевченківського району м. Києва; приватний ліцей для хлопчиків «Кадетство» у м. Боярка Київської області.
Слід особливо зазначити, що на момент набуття Україною незалежності у 1991 році в країні існувало лише 3 подібних освітніх заклади: Київське суворовське військове училище (зараз Київський військовий ліцей імені І. Богуна), Львівська та Криворізькі спеціальні школи з посиленою військово-фізичною підготовкою. Жоден з цих закладів не називався кадетським, тому що радянська система військового виховання вбачала в слові «кадет» відсилання до так званих «буржуазних» традицій. Саме з кадетами та офіцерами УНР більшовики воювали під час війни 1918-1920 рр.
Так, зараз в країні-агресорі відновили кадетські корпуси. Але було б дивно лише через це відмовлятися від слова «кадет» в Україні, віддаючи історичну та світоглядну ініціативу ворогу. Ми ж не відмовляємось від слів «офіцер», «полковник», «майор», «сержант», з рештою, від звання «Герой» лише через те, що подібні терміни існують у північного сусіда.
Тут ситуація схожа з суперечками навколо назви Русь, що по праву належить Україні. Відмовившись від нашої історичної ідентичності лише через співзвучність з назвою сучасної Московії, ми б втратили зв’язок з своїм корінням. На щастя, подібні заклики не знайшли підтримки у суспільстві.
Система підготовки юнаків до військової та державної служби з дитинства виникла в Європі задовго до заснування Московського царства. Перші такі школи (лікеї) виникли ще в стародавній Спарті. Також відомо, що у Запорізькій Січі існували окремі загони для неповнолітніх хлопчиків, у яких вони проходили первісний вишкіл та опановували володіння зброєю перед тим, як стати до козацького бойового строю.
Сучасне слово cadet має французьке походження. Воно означає «молодший». Так називали юнаків шляхетного походження, яких вже з дитинства зараховували до бойових полків для проходження вишкілу в окремих навчальних підрозділах – кадетських корпусах.
Перші кадетські корпуси як окремі спеціальні військові освітні заклади виникли в Пруссії у 1653 р., коли великим курфюрстом була заснована перша кадетська школа для несення дворянськими дітьми військової служби. У 1716 р. король Фрідріх Вільгельм I сформував у Берліні кадетську роту, призначив її командиром свого чотирирічного сина, майбутнього полководця Фрідріха Великого.
На початку XX ст. кадетські корпуси мала Росія, Німеччина, Японія, Чорногорія, а навчальні заклади кадетського типу — практично всі розвинені країни світу.
В ІІ Речі Посполитій утворювали кадетські школи, що спирались на традиції Академії шляхетної корпусу кадетів у Варшаші (Лицарська школа) та кадетського корпусу в Каліші.
70 вихованців Львівського Корпусу Кадетів брали участь в 1921 році у третьому Сілезькому повстанні, битва відбулась 21 травня поблизу гори св. Анни. Йозеф Пілсудський затвердив цей день як Свято Корпусу Кадетів.
Багато вихованців Кадетських Корпусів II Речі Посполитої закінчили офіцерські школи і створили кістяк Польського Війська.
На теренах сучасної України у різні історичні епохи кадетські корпуси існували в Чернігові, Полтаві, Черкасах, Харкові, Сумах, Одесі, Києві та у Львові.
Сьогодні кадетські школи, корпуси, ліцеї та академії існують у США, Канаді, Бразилії, Японії, Польщі, Румунії, Туреччині. Щороку відбуваються Всесвітні кадетські спортивні ігри.
Саме в дитинстві закладаються підвалини державницького мислення, справжнього патріотизму, героїзму, непримиримого ставлення до хабарництва та корупції. Кадетське виховання створює сучасну шляхетну людину, що свідомо обирає служіння Батьківщині з дитинства. Інтереси України для кадета – вищі за цінність власного життя.
З 2014 року вже більше 300 випускників кадетських освітніх закладів загинули як Герої під час війни. Вони до кінця залишились вірними кадетському гаслу:
Життя – Вітчизні! Честь – нікому!
,
